- нариватися
- —————————————————————————————нарива́тисядієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нариватися — а/юся, а/єшся, недок., нарва/тися, ву/ся, ве/шся, док., на кого – що, розм. 1) Несподівано, випадково зустрічатися, стикатися з ким , чим небудь (перев. небажаним). 2) Те саме, що наражатися 2). 3) перев. док. Несподівано наскочити … Український тлумачний словник
наразитися — I = наражатися 1) (учинками, діями поставити себе під загрозу чого н., спричинити несподівані й небажані для себе наслідки), нарватися, нариватися, наскочити; напроситися, напрошуватися (своєю поведінкою викликати яке н. ставлення до себе, перев … Словник синонімів української мови
нарватися — див. нариватися … Український тлумачний словник
наскакувати — I ую, уєш, недок., наскака/ти, скачу/, ска/чеш, док. 1) Скачучи, наїжджати на кого , що небудь, потрапляти куди небудь. 2) розм. Скачучи, прибувати куди небудь в якій небудь кількості. II ую, уєш, недок., наско/чити, чу, чиш, док. 1) Раптово,… … Український тлумачний словник
наткнутися — I = натикатися 1) (на що рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранитися / пошкодити що н.), наразитися, наражатися, настромитися, настромлюватися, напоротися, напорюватися, нарізатися, нарізуватися, наштрикнутися, наштрикуватися; пробитися… … Словник синонімів української мови